Паломництво на Святу Землю на Свято Хрещення Господнього. 15.01 – 20.01.2026

15.01 четвер 
Збір групи в аеропорту Кишиньова ( Молдова ), зустріч з керівником групи реєстрація на рейс , виліт
Приліт в Тель Авів (Ізраїль ), аеропорт Бен Гуріон.
Зустріч з представником приймаючої сторони та гідом.
Розселення в готелі, вечеря.

16.01 п'ятниця
Літургія в Гробниці Божої Матері.
Сніданок
ЄРУСАЛИМ 
Левові ворота.
Віа Долороза, Via Dolorosa, Віа Долороса (від лат. Via Dolorosa «Шлях Скорботи»; івр. ויאה דולורוזה‎; ) — вулиця в Єрусалимі, на якій був шлях Ісуса Христа до місця розп'яття. На Віа Долороза знаходяться дев'ять з чотирнадцяти стацій Хресної дороги Христа. Останні п'ять стацій розташовані на території Храму Гробу Господнього.
Маршрут Хресної дороги починається від Левових воріт Єрусалиму, неподалік від місця, де стояла римська фортеця Антонія, веде на захід по Старому Єрусалиму до Храму Гробу Господнього. Опис цього маршруту було вперше дано наприкінці XIII століття домініканським місіонером Рікольдо да Монтекроче[1], а встановлений він був в XIV століття ченцями-францисканцями.
Преторій – темниця Христа.
Поріг Судних Воріт і «Голкове вушко» 
Храм Гробу Господнього — головний храм християнського світу та церква, що розташований(а) в Старому місті в Єрусалимі, столиці Ізраїлю та центрі Святої Землі. Вважається священним місцем всіма християнами. В ньому знаходяться головні святині: гора Голгофа, Гріб Господній та інші місця, пов'язані із викупною жертвою Господа Ісуса Христа, його стражданнями і Воскресінням . Споруджена 335 року. Руйнувалася декілька разів у 614, 1009, 1244 роках. Перебудовувалася у 616–626 роках, після Першого хрестового походу, у 1130–1147 роках, а також у 1555 році. Частково реставрована у 1809–1810 роках. Храмовий комплекс довкола церкви належить Єрусалимській православній церкві. Церква поділена між різними християнськими конфесіями — католицькою, грецькою православною, вірменською, коптською, сирійською та ефіопською церквами.
Сіон (івр. ציון,‎) — пагорб південно-західної частини Єрусалима. До завоювання Єрусалима царем Давидом там стояла фортеця міста-держави Єрусалим, заснованого євусеями (2 Сам. 5:7). Для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань і всієї Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув з часу розсіяння після руйнування Єрусалимського храму.
Вечеря у готелі.

17.01 субота
Ланч бокси замість сніданку.
Літургія в печері Різдва Христового.
Храм Різдва́ Христового (грец. Βασιλική της Γεννήσεως, івр. כנסיית המולד‎) — християнська церква у Вифлеємі, побудована над печерою, в якій, згідно з християнською традицією народився Ісус Христос. Є одним із найстаріших безперервно діючих християнських храмів світу та разом з Храмом Гробу Господнього входить до числа головних християнських святинь Святої Землі і світу в цілому. Як місце народження Ісуса Христа також шанується мусульманами.
Віфлеємська ікона Божої Матері -Святий образ  особливість якого , полягає у тому, що це єдина з прославлених ікон Божої Матері, на яких Пресвята Діва усміхається.
Печера убієних младенців – печера, в якій знаходяться мощі перших мучеників за Христа.
Молочна печера, молочний грот (лат. Crypta lactea, івр. מערת החלב‎‎) — католицька каплиця у природному гроті у Вифлеємі, споруджена у 1872 році. З давніх часів це місце було центром християнського паломництва, разом з його Маріїнською святинею та монастирем знаходиться під опікою Кустодії Святої Землі католицької церкви в Палестині.
Храм Поля Пастушків або церква поля пастушків (івр. כנסיית שדה הרועים‎, — католицька церква лат. Gloria in Excelsis Deo (укр. Слава на висотах Богу (з Лк. 2:14), що знаходиться у Бейт-Сахурі на відстані близько 2 км на схід від Храму Різдва Христового. 
Монастир Феодосія Великого - також монастир називають Лавра Феодосія Великого) це перший в Палестині спільножительний монастир. Розташований в 12 км на схід від Вифлиєму, в Юдейській пустелі.
Лавра Сави Освяченого (грец. Λαύρα Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου; араб. івр. מנזר מר סבא — монастир Мар Саба) — православний грецький чоловічий монастир на території Західного берега річки Йордану, в Юдейській пустелі, в долині Кедрон. Заснований у 484 році преподобним Савою Освяченим. Є одним з найдавніших гуртожитних монастирів. Монастир знаходиться в юрисдикції Єрусалимської Православної церкви.
Вечеря в готелі.
Нічна ЛІТУРГІЯ на ГРОБІ ГОСПОДНЬОМУ

18.01 неділя 
Сніданок
Монастир Спокус або Монастир Каранталь (грец. Μοναστήρι του Πειρασμού ; Deir al-Quruntal) — грецький православний чоловічий монастир у Палестинській автономії розташований на території Західного берега річки Йордан, на північно-західній околиці Єрихона. Побудований на Горі Спокус на висоті 350 метрів над рівнем моря та ототожнюється з описаним в Євангеліях місцем спокус Ісуса Христа дияволом[1]. На згадку цієї події і сам монастир і гора на якій він розташований отримали назву: Гора Спокус, Гобед Каранталь або Гора Каранталь.
Дерево Закхея  в Єрихоні, тобто дерево, на яке він вліз, називається сикомор. Це не смоківниця, а інше плодове дерево (теж з роду фікусів, як і смоківниця). Від нього зараз залишився пеньок, який можна побачити у дворі грецького храму, присвяченому пророку Єлисею (за переказами на цьому місці був будинок пророка Єлисея). За деревом Закхея ретельно доглядають, а неподалік від нього можна побачити більш молодий пагін знаменитого сикомора.
Велике освячення води на річці Іордан Патріархом Ієрусалимським Феофілом.
Омовіння в річці Іордан.
Монастир Святого Герасима на Йордані (Каламон, монастир Св. Герасима в В Юдейській пустелі, Лавра Св. Герасима) — один з найдавніших християнський монастирів в Ізраїлі, заснування якого датується 455 роком. Заснування монастиря традиційно пов'язують із перебуванням тут Святого Герасима Йордансього — одного із засновників пустельницького чернечого життя на Святій Землі. Однак справжній заснований ним монастир (лавра) знаходився неподалік і зараз зберігся у вигляді археологічних решток. Комплекс який в наш час носить назву Святого Герасима був відбудований на руїнах іншого монастиря під назвою Каламан (Богородиці Каламанійської), що імовірно має давнішу історію ніж час перебування тут Герасима.
Вечеря в готелі.
Нічна ЛІТУРГІЯ на ГРОБІ ГОСПОДНЬОМУ 

19.01 понеділок 
Сніданок
Оливна гора́ (івр. הַר הַזֵּיתִים‎, Гар га-Зейтім) у релігійній християнській традиції також Єлео́нська гора́ — один з історичних пагорбів Східного Єрусалима, неодноразово згадується в Євангелії.
Монастир Вознесіння.
Грецький монастир Вознесіння.
Місце Вознесіння «Стопочка».
Панорама Єрусалиму.
Монастир Марії Магдалини.
Гефсиманський сад, Гефсиманія, Ге(ф/т)сима́н (грец. Γεθσημαν від івр. גת שמנא‎, гат шманім; івр. גת שמנא‎, гат шамна буквально «оливкова давильня») — оливковий сад, розташований у нижній частині Оливкової гори біля струмка Кедрон на схід від центру Старого міста в Єрусалимі . У християнській традиції Гетсиманський сад вшановується як одне з місць Страстей Христових і тому відвідується прочанами.
Гробниця Божої Матері  (івр. קבר מרים‎) — одна з найбільших християнських святинь, гробниця в скелі, де була похована Діва Марія. Знаходиться в Гефсиманському саду, у підніжжя західного схилу Оливкової гори, близько від Церкви Всіх Націй, у Кедронській долині Єрусалима. Над гробницею надбудована печерна церква Успіння.
Надбудована церква належить до Вірменської апостольської церкви та Грецької православної церкви. Сирійська православна церква, Ефіопська православна церква та Коптська православна церква мають дозвіл спільного використання. Сходи вниз, у церкві ведуть до могили, де тіло Богородиці перебувало до воскресіння. Збоку сходів розташовані престоли її батьків: Йоакима та Анни, а також Йосифа Обручника.
У церкві знаходиться чудотворна ікона Божої Матері «ЄРУСАЛИМСЬКА».
Вечеря в готелі.

20.01 вівторок
Сніданок 
Виїзд на Північ .
Гора Фавор також Табо́р (івр. הַר תָּבוֹר, араб. جبل الطور, дав.-гр. Όρος Θαβώρ, лат. Thabor) — гора в Ізраїлі, історично розташована на території Завулонова коліна, сучасний національний парк, місце Преображення Христа, як описано в Євангелії від Матвія 17:1-9.
Назаре́(івр. נָצְרַת, Нацерет; араб. الناصرة, an-Nāṣira; арам. ܢܨܪܬ‎, Naṣrath) — місто в Галілеї, на півночі Ізраїлю; священне християнське місто, третє за значущістю після Єрусалима та Вифлеєма. Тут, згідно з Євангелієм, сталося Благовіщення та минули дитинство і юність Ісуса Христа, через що його прозивали «Назарянином» (івр. הנוצרי‏‎, га-ноцрі — «житель міста Назарет»; Ів. 19:19). Донині, від назви цього міста, християн на Близькому Сході називають «назарянами»
 Кана Галілейська, Кана Галилейська, Кфар-Кана або Кафр-Кана (івр. כְּפַר כַּנָּא) — історичне село у Галілеї, розташоване у 6 км на північний схід від м. Назарет, відома з біблійного сюжету про Весілля в Кані Галілейській
 Магдала - місце зцілення св.рав.Марії Магдалини. Цілющі джерела, омовіння ( за бажанням ).
Храм 12 апостолів в Капернаумі, розташований на березі Теверіадського озера.
Трансфер в аеропорт.